До завірюхи треба кожуха.
Мороз невелик, а стоять не велить.
Зимне тепло, як мачушине добро.
Взимку сонце крізь плач сміється.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Так тепло, як циганові під ятером.
Зима біла, та не їсть снігу, а все – сіно.
Такий мороз, аж зорі скачуть.
Зимою деньок, як комарів носок.
Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи – ледащо і їсти нема що.
Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.
Місяць лютий спитає, чи взутий.
Місяць лютий гостро кутий.
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
Якби мені та сила, що в січні, каже лютий, то я б бику-третяку роги вломив.
Марець хапає за палець.
Сонце на літо, а зима на мороз.
У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.
Буває март за всі місяці варт.
В марець не замерзне й старець.
Уночі тріщить, а вдень плющить.
Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.
Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.
Буде погода як не потече з неба вода!
В погоду і смутний повеселіє.
До першого грому земля не розмерзається.
Прийде тиждень вербовий, бери віз у дорогу дубовий.
Зима без снігу – літо без хліба.
Багато снігу – багато хліба.
До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.
Коли квітень з водою, то травень з травою.
Весна ледачого не любить.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба врожай!
Весна – наші батько і мати, а як не посієш – не будеш збирати.
Буває погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.
Майська роса краще вівса.
Весна днем красна, а на хліб пісна.
Сухий марець, мокрий май – буде жито, як той гай!
Прийде май – у землю дбай, прийшов іюнь – хоч сій, хоч плюнь.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Май холодний – рік хлібородний.
Де багато пташок, там нема комашок.
Зозуля житнім колосом удавилася.
Ластівка день починає, а соловей кінчає.
Ластівки низько літають – дощ обіцяють.
Чайка сіда в воду – чекай доброї погоди.
Де цвіток – там медок.
Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.
Верба, як трава лугова; ти її покоси, а вона знов буде рости.
Де верба, там вода.
Літом і баба сердита на піч.
Бджоли раді цвіту, люди – літу.
Варвара ночі ввірвала, а дня приточила.
Як сіно косять, то дощів не просять.
Як риба ся ловить, то хліб ся не родить.
Тиха погода, хоч мак сій.
Прийде літо – все розмаїто, прийде зима – нічого нема.